[personal profile] mzoleg11
Оригинал взят у [livejournal.com profile] idan11 в Сучасна Україна у творчості Братів Гадюкіних
 Оригінал взято тут.

ЇХАЛА ШЛЯХОМ ЧЕРВОНА ФІРА

У назві – рядок із пісні Братів Гадюкіних "Червона фіра" (за деякими іншими версіями – «Червоно-сіре»). Пісня з альбому «Ми – хлопці з Бандерштату», записана у 1991 році. Тобто тоді, коли більшість сьогоднішніх, прости Господи, «політиків» розгублено кліпала очима: як учора – вже не буде, а як буде – ще хто його зна… 
І тут – скрипучий голос Сергія "Кузі" Кузьминського: 
«Їхала шляхом червона фiра,
Їхала, скакала туди, де лiпша жизнь.
Шальона чортопхайка перла собi, перла,
Фiрман у кашкетi свято вiрив в комунiзм» 
Приспів – дуже простий, але з бек-вокалом «Гадів» звучить майже як церковний хорал: 
Їхала шляхом
Червона фiра
Їхала шляхом
Червона фiра 
Екскурс в історію молодої Незалежної України продовжується: 
«Ату його! Заїхали в болото
Конi встали, не йдуть, хоч їх цiлуй
Молитися не можна, бо ж комсомольцi,
А чорт з-пiд землi: "А най вас партiя рятує" 
Далі – типова ситуація: потрібно знайти крайнього: 
«Люди в гвалт: фiрман – сволота!
Де ж ти, скурвий сину, всiх нас завiв!» 
Вихід – простий і ефективний: 
«Тож перша робота - фiрмана в болото
Ну, а по-друге - перефарбуєм вiз!» 
Трансформація свідомості продовжується: 
«Був червоний - он де заїхав.
Буде жовто-синiй - побачим дивний свiт!
I разом заспiвали "Засвистали козаченьки"
Правда, на мотив "Наш паровоз вперед летит" 
І така ситуація спостерігається і до цього часу. До речі, пісні – більше 20 років, але як вам таке: 
«Потiм вибирали народних депутатiв
Потiм вивчали пiснi батькiв-дiдiв
Потiм з голодухи почали їсти коней
А хто шмат не вирвав - лаяв москалiв» 
Останній куплет – майже пророчий: 
«Як поїли - то й запили, а значить, заспiвали
"Душу й тiло ми положим за нашу свободу"
Тут болото не витримало: ЧВАРК!
Гей, слов’яни, немає народу!» 
То я до чого? СПРАВЖНІМИ, Вільними Громадянами України ми поки що не стали, і, дивлячись на сьогоднішню ситуацію, не скоро станемо. Це – історичний факт: ми лише 20 років як на перефарбованому возі їдемо хто куди: одні – в Європу, інші – в Азію, треті стоять на роздоріжжі. А віз – один, але це мало кого хвилює. 
Болото вже не чваркне, принаймні, хочеться на це сподіватися. Має прийти три, а то й чотири нових покоління громадян нашої держави, але обов’язковою умовою є вимирання старих пасажирів червоної фіри. Всіх. І на їх місці не повинна вирости нова поросль. Розумію, що утопія, але Надія – це та дівчина, яка помирає останньою. А поки що - всі вони все ж ОДНАКОВІ. Всі. Не буває так, щоб людина клацнула пальцями - і змінилася. Не буває. 
Нові лідери поки що підростають, ІМХО. 
У своєму блозі якийсь «Манкурт» писав, що пісня кльова, і її потрібно кожен ранок о 6-ій крутити.. Я її для себе відкрив лише нещодавно. Шкода, але краще пізно, ніж ніколи. 

Все дуже правильно написано і пісня правильна - так наче вчора написана.
Хто не вірить - послухайте.




Основной пост находится где-то там http://idan11.dreamwidth.org/

From:
Anonymous( )Anonymous This account has disabled anonymous posting.
OpenID( )OpenID You can comment on this post while signed in with an account from many other sites, once you have confirmed your email address. Sign in using OpenID.
User
Account name:
Password:
If you don't have an account you can create one now.
Subject:
HTML doesn't work in the subject.

Message:

 
Notice: This account is set to log the IP addresses of everyone who comments.
Links will be displayed as unclickable URLs to help prevent spam.

Profile

mzoleg11

May 2016

S M T W T F S
1234567
891011121314
151617 1819 2021
22232425262728
293031    

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 26th, 2017 10:58 am
Powered by Dreamwidth Studios