[personal profile] mzoleg11
Оригинал взят у [livejournal.com profile] idan11 в Сучасна Україна у творчості Братів Гадюкіних
 Оригінал взято тут.

ЇХАЛА ШЛЯХОМ ЧЕРВОНА ФІРА

У назві – рядок із пісні Братів Гадюкіних "Червона фіра" (за деякими іншими версіями – «Червоно-сіре»). Пісня з альбому «Ми – хлопці з Бандерштату», записана у 1991 році. Тобто тоді, коли більшість сьогоднішніх, прости Господи, «політиків» розгублено кліпала очима: як учора – вже не буде, а як буде – ще хто його зна… 
І тут – скрипучий голос Сергія "Кузі" Кузьминського: 
«Їхала шляхом червона фiра,
Їхала, скакала туди, де лiпша жизнь.
Шальона чортопхайка перла собi, перла,
Фiрман у кашкетi свято вiрив в комунiзм» 
Приспів – дуже простий, але з бек-вокалом «Гадів» звучить майже як церковний хорал: 
Їхала шляхом
Червона фiра
Їхала шляхом
Червона фiра 
Екскурс в історію молодої Незалежної України продовжується: 
«Ату його! Заїхали в болото
Конi встали, не йдуть, хоч їх цiлуй
Молитися не можна, бо ж комсомольцi,
А чорт з-пiд землi: "А най вас партiя рятує" 
Далі – типова ситуація: потрібно знайти крайнього: 
«Люди в гвалт: фiрман – сволота!
Де ж ти, скурвий сину, всiх нас завiв!» 
Вихід – простий і ефективний: 
«Тож перша робота - фiрмана в болото
Ну, а по-друге - перефарбуєм вiз!» 
Трансформація свідомості продовжується: 
«Був червоний - он де заїхав.
Буде жовто-синiй - побачим дивний свiт!
I разом заспiвали "Засвистали козаченьки"
Правда, на мотив "Наш паровоз вперед летит" 
І така ситуація спостерігається і до цього часу. До речі, пісні – більше 20 років, але як вам таке: 
«Потiм вибирали народних депутатiв
Потiм вивчали пiснi батькiв-дiдiв
Потiм з голодухи почали їсти коней
А хто шмат не вирвав - лаяв москалiв» 
Останній куплет – майже пророчий: 
«Як поїли - то й запили, а значить, заспiвали
"Душу й тiло ми положим за нашу свободу"
Тут болото не витримало: ЧВАРК!
Гей, слов’яни, немає народу!» 
То я до чого? СПРАВЖНІМИ, Вільними Громадянами України ми поки що не стали, і, дивлячись на сьогоднішню ситуацію, не скоро станемо. Це – історичний факт: ми лише 20 років як на перефарбованому возі їдемо хто куди: одні – в Європу, інші – в Азію, треті стоять на роздоріжжі. А віз – один, але це мало кого хвилює. 
Болото вже не чваркне, принаймні, хочеться на це сподіватися. Має прийти три, а то й чотири нових покоління громадян нашої держави, але обов’язковою умовою є вимирання старих пасажирів червоної фіри. Всіх. І на їх місці не повинна вирости нова поросль. Розумію, що утопія, але Надія – це та дівчина, яка помирає останньою. А поки що - всі вони все ж ОДНАКОВІ. Всі. Не буває так, щоб людина клацнула пальцями - і змінилася. Не буває. 
Нові лідери поки що підростають, ІМХО. 
У своєму блозі якийсь «Манкурт» писав, що пісня кльова, і її потрібно кожен ранок о 6-ій крутити.. Я її для себе відкрив лише нещодавно. Шкода, але краще пізно, ніж ніколи. 

Все дуже правильно написано і пісня правильна - так наче вчора написана.
Хто не вірить - послухайте.




Основной пост находится где-то там http://idan11.dreamwidth.org/

Profile

mzoleg11

May 2016

S M T W T F S
1234567
891011121314
151617 1819 2021
22232425262728
293031    

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 27th, 2017 08:52 am
Powered by Dreamwidth Studios